Технологія формування інтелектуальних умінь в умовах компетентнісного підходу

Існує чимало  тлумачень поняття “технологія”.

У взаємозв’язку із проблемою, що розглядається, вчитель визначає і практично реалізує технологію формування інтелектуальних вмінь як “моделювання змісту, форм, методів, прийомів згідно з поставленою метою”   [6, 74], яка містить у собі потужний компетентнісноутворюючий потенціал. Вчитель розглядає технологію формування інтелектуальних вмінь через способи діяльності.

“Способи діяльності (синонімами цих понять є методи, прийоми навчальної роботи) можуть бути простими і складними, розв’язувати тактичні і стратегічні цілі навчання”[6, 75].

В практичній діяльності вчитель найчастіше формує інтелектуальні вміння кількома способами, які забезпечують оптимальний процес і результат інтелектуального розвитку учня, навчальні компетентності: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку і самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Відбувається це в процесі активної пошукової роботи.

1-й спосіб: навчання визначати і пояснювати поняття через прийоми: створення правила – орієнтира, зображення уявлення про предмет, придумування речень з певним поняттям, визначення об’єкта за ознакою, з’єднання слова з його визначенням, приведення до абсурду, тощо.

Наприклад: 5 клас.

Тема. Казки народів світу. Німецька народна казка “Пані Метелиця”.

Мета: сформувати  поняття “чарівна казка”.

Спосіб формування ІУ: визначати і пояснювати поняття.

Прийом: визначення об’єкту за ознакою.

Діяльність учителя	Діяльність учня
1. Ставить питання. - Чи цікаво було читати казку “Пані Метелиця”? - Назвіть причини, через які казки було читати цікаво?	1. Висловлюють враження. 2. Учні називають: -   герой проходить через випробування, долає перешкоди; -   виконує доручення; -   виходить переможцем; -   діють фантастичні істоти; -   з героями відбуваються метаморфози; -   добро перемагає зло.

2. Вчитель узагальнює ознаки (інформаційна табличка). 3. Ставить питання. - Чи можна таку казку назвати чарівною? - То яка казка називається чарівною?

3. Учні роблять висновки: “Чарівна казка – це казка, в якій ...” і називають визначені в інформаційні таблиці  ознаки.

Даний спосіб діяльності забезпечує формування комунікативних, інформаційних, пізнавальних компетентностей.

2-й спосіб: навчати виділяти головне.

Вчитель формує ІУ через таку послідовність дій: визначити предмет думки, знайти ключові слова і поняття, виділити головне серед другорядного, позначити (чи зафіксувати в пам’яті)  смислові опорні пункти, переказати головне. Використовує прийоми, які допомагають виділяти головне: складіть заголовок до тексту, план, тези, опорний конспект, визначіть основну частину, доберіть епіграф, запишіть ключові слова, складіть логічний ланцюжок з ключових слів тощо. Використовує групові, парні форми роботи.

Наприклад: 6 клас.

Тема. Джонатан Свіфт “Мандри  Гуллівера”.

Мета: розвивальна:

вчити учнів виділяти головне серед другорядного, оформляти

висновки у вигляді опорної схеми.

Завдання: самостійно опрацювати статтю підручника “Джонатан Свіфт – “ревний захисник доблесної свободи”, зафіксувати головні події життя письменника в опорній схемі або біографічному ланцюжку за зразком:

 Зразок 1.

№ п/п	Дата	Зміст події, яка відбулась

Така діяльність дає позитивний результат: учні набувають інформаційних умінь, умінь і потреби у самонавчанні, саморозвитку, в процесі діяльності формуються пізнавальні, полікультурні компетентності.

3-й спосіб: навчати порівнювати.

Вчитель навчає учнів порівнювати майже на кожному уроці. При цьому дотримується “... вимог до об’єктів порівняння:

1.           Порівнювати можна лише однорідні об’єкти, що належать до одного класу і мають певну загальну основу.

2.           Спільне в об’єктах порівняння можна встановлювати лише в випадку, коли їх щось відрізняє, а встановлювати різницю між ними – лише за наявності в них подібності.

3.           Нескладні об’єкти, факти порівнювати легше, ніж якості, ознаки, процеси чи категорії. Об’єкти  порівняння потрібно ускладнювати поступово. При порівнянні нескладних об’єктів корисно вводити третій, контрастний об’єкт, використовувати також наочність” [6, 88].

Мета уроку, особливості матеріалу, рівень сформованості в учнів даного прийому є тими критеріями, які впливають на вибір  вчителем певного виду порівняння.

На етапах сприймання і осмислення використовує часткове порівняння, при узагальненні і систематизації – повне.

“Порівняння розрізняються не лише за ступенем повноти, а й за способами їх здійснення. Вони можуть бути паралельними, послідовними, відстроченими” [6, 89].

Найчастіше вчитель використовує послідовне порівняння.

Спостереження уроків показують, що вчитель, організовуючи роботу на уроці з використанням способу порівняння, дотримується таких етапів:

1-й – виявлення рівня сформованості уміння порівнювати;

2-й – етап мотивації, створенні атмосфери зацікавленості;

3-й – осмислення суті прийому, правил його реалізації;

4-й – застосування прийому порівняння в роботі.

В процесі підготовки, на етапі осмислення прийому та правил реалізації порівняння, вчитель інструктує  учнів, пропонуючи їм пам’ятку (додаток №1).

Продуктивним на уроках вчителя при формуванні умінь застосовувати прийом порівняння є складання таблиць, схем, планів, використання прийому критичного мислення «кола Вена».

Наприклад: 5 клас.

Тема. Німецька народна казка “Пані Метелиця”.

Завдання: назвіть перешкоди, які долають пасербиця і рідна дочка; порівняйте, як діють вони, коли зустрічають перешкоди? Заповніть таблицю.

Перешкоди	Дії героїв
	Пасербиця	Рідна дочка

Засобами для вирішення  пізнавальної задачі є підручники, літературні тексти, критичні статті, переклади творів різних авторів, тощо.

Вирішення пізнавальних завдань уроку із застосуванням прийому порівняння, як правило, розвиває мислення учнів, вміння самостійно здобувати, осмислювати інформацію з різних джерел, діяти у складних навальних ситуаціях; створює атмосферу зацікавленості; навчає учнів робити вибір, в тому числі – навчальний.

4-й спосіб: формування уміння узагальнювати.

Дидактичну сутність узагальнення  на уроках літератури  вчитель вбачає у виділенні загальних ознак літературної епохи, характеристик героїв, жанрових ознак, провідних проблем художнього твору, значення художнього образу, твору, ролі письменника тощо.

Узагальнення, як дидактична мета, реалізується педагогом частіше при уточненні нових, закріпленні набутих  та систематизації знань, а також при перевірці знань, умінь та навичок.

Найчастіше вчитель працює над формуванням вмінь теоретичного узагальнення і здійснює  це на основі “аналізу - синтезу і руху від абстрактного до конкретного”. З метою повноцінного узагальнення, учитель розподіляє навчальний матеріал на уроці відповідно до логіки його вивчення.

Якщо матеріал, який вивчається, необ’ємний  і нескладний, то учні роблять узагальнення самостійно по всьому уроку, з опорою на матеріал, що вивчається на уроці, підручник, таблиці, схеми, художній текст, індивідуальне випереджуюче завдання тощо. Більш складніший матеріал узагальнюється методом дедукції.

Наприклад: 8 клас.

Тема. Творчість Блока – вершина російського символізму. Найвідоміші поетичні цикли, головні мотиви.

Мета: розвивати інтелектуальні уміння, виділяти головне, узагальнювати; формувати пізнавальні компетентності, самоосвітні вміння.

Етап: засвоєння нових знань.

Завдання: прослухати  повідомлення (індивідуальне випереджаюче завдання) учня, зробити узагальнення: “Блок – неперевершений символіст”.

Особливе значення в досвіді по формуванню умінь узагальнювати, вчитель відводить урокам узагальнення і систематизації знань. Важливим на таких уроках є повторення і систематизація. Учні самі вчаться складати узагальнюючі та систематизуючи таблиці, схеми моделі, вирішувати проблемні та узагальнюючі задачі; узагальнення набуває системного характеру. В результаті формуються компетентності саморозвитку і самоосвіти, учні оволодівають новими навиками пізнавального характеру.

5-й спосіб: навчання умінню доводити і спростовувати.

“Доведення – це складний прийом розумової діяльності, який складає обґрунтування певного положення шляхом приведення суджень, істинність

яких несумнівна, в ньому поєднується аналіз, абстрагування, виділення головного, порівняння, синтез.

Таким же складним актом є і спростування, мета якого, – впевнити у невірності положення” [6, 105].

Формуючи вміння доводити і спростовувати, вчитель пропонує учням дотримуватись структури:

1)    тези;

2)    аргументи;

3)    спосіб доведення, спростування;

4)    висновок.

Прийоми навчання доведенню і спростуванню здійснюються на різних етапах засвоєння і застосовування знань. Завдання на доведення і спростування носять особливий характер – вони тісно пов’язані із художнім текстом,    носять

дискусійний, пошуковий характер; прийом застосовується вчителем найчастіше  при проблемному викладанні матеріалу.

“Моделювання – це процес створення моделей і робота з ними”                [6,111]. Наведемо приклад моделювання. Найбільш результативною на уроках вчителя є робота з матеріальними моделями: описовою і конструктивною.

Наприклад: 10 клас.

Тема. Оскар Уайльд. “Портрет Доріана Грея”.

Завдання: на основі аналізу тексту роману, характеристики образу Доріана Грея змоделюйте висновок, оформіть у схемі.

Доріан Грей

      Хто він?                                                         Який він?

                  1)                                                                                       1)

       2)                                                                     2)

      3)                                                                      3)

                                                                                            (описова модель)

Або  11 клас.

Тема. Пауль Зюскінд. Роман “Запахи”.

Завдання: опрацюйте статтю підручника, і на основі аналізу змоделюйте схему:

Жанрові ознаки роману:
традиційні	новаторські

Слід додати, що моделювання, як процес творчий, вчитель застосовує в умовах диференціації, пропонуючи подібні завдання здібним учням. Досвід моделювання підвищує здатність учнів до кращого засвоєння знань, збуджує інтерес до пізнання, розвиває творче мислення.

У творчому пошуку вчителя – методи інтенсифікацій розумової праці: “мозкова атака”, “Брейн-ринг”, театралізовані уроки, інтерактивні вправи, інтелектуальні ігри, художнє малювання, проекти, тощо. Результатом таких уроків є творчі роботи учнів (додаток №3).

Таким чином, формування інтелектуальних умінь в умовах компетентнісного підходу вчителем здійснюється системно, спонукає учнів до творчої самореалізації, забезпечує результативність.

                     Нестандартні форми, методи проведення уроків  світової літератури

                                                                 Мистецтво навчання полягає не в

                                                                 умінні повідомляти, а в умінні

                                                                 збуджувати, розбурхувати,

                                                                оживляти.

                                                                                            А.Дістервег

          Чудовий світ літератури! Як багато дає людині книга! Вона вводить її  у світ улюблених героїв,щедрих душею,рішучих у вчинках,робить життя цікавішим ,викликає бажання удосконалюватися,бути кращим і змінювати все навколо себе. На уроках літератури вчитель стає для учнів співрозмовником, другом, порадником,провідником у країні прекрасного. Я гадаю, що знати свій предмет замало,хочу,щоб мої вихованці мені вірили,приходили на урок зі своїми надіями та  сподіваннями.

    Суспільству потрібна читацька особистість. Як її виховати? Яким чином будувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів?Сучасний урок літератури вимагає переосмислення пріоритету методів,прийомів та видів навчальної діяльності,розширення їхньої методичної палітри . Я працюю над проблемою «Нестандартні форми,методи проведення уроків  світової літератури». Одним зі  шляхів є  впровадження в педагогічну практику інтерактивних методів. Використання інтерактивних методів - це засіб створення такої атмосфери на уроці, яка сприяє співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно зорієнтоване навчання . У ході інтерактивного  навчання учень виробляє навички самовдосконалення, поступово позбавляється комплексу неповноцінності, відкриває самого себе.

      Шукаючи більш активних способів викладання, я також особливу увагу звернула на прийоми інтерактивного  навчання і дійшла висновку,що запровадження їх у навчальний процес робить його ефективним, бо ставить учнів перед необхідністю мислити,самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань.

   Одним із ефективних способів залучення учнів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Гра на уроці спонукає до думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?»,- пошук відповідей на запитання ,що постають, активізує мислення,розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді.

    Літературні ігри - це особливий різновид педагогічних ігор, джерело яких-навчальний матеріал із літератури. Вони спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного,виразного читання та розуміння прочитаного,організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

    «Навчання у грі» можна використовувати як елемент уроку або ж як окремий урок. Я пересвідчилась,що свої функції гра на уроці виконує ефективно,якщо відповідає певним умовам, серед яких:

-  Змістом гри є програмовий матеріал.

- Застосовується гра в різноманітних формах.

- Узгоджується з іншими дидактичними засобами.

-   Забезпечує всебічний розвиток особистості.

-  Цікава за змістом та формою і відповідає віковим особливостям учнів.

-  Стимулює мотивацію навчання.

- Організовується так, щоб учні максимально використовували необхідний матеріал.

   Форм роботи,що стосуються «навчання у грі»,багато.

    Найчастіше я використовую а) гру-драматизацію.Темою гри-драматизації може бути драматичний твір або інсценізація епічного чи ліричного твору. Відповідно до твору, покладеного в основу такої гри,розгортається її сюжет, розподіляються ролі,відбуваються рольові дії, реалізується ігрова атмосфера.

  Наприклад. Знайомлячи учнів 9 класу з особистістю геніального драматурга Жана Батіста Мольєра використовую інсценування за книгою М.Булгакова «Життя пана де Мольєра».

1 придворний. Поясніть мені, заради Бога, панове, що означають усі ці «галаба», «балаба», які вигукують турки? Що це таке?

2 придворний.Це нісенітниця! Мольєр уже не може писати. Треба в нього забрати театр!

3придворний.Дійсно, «Міщанин-шляхтич» дуже слабка комедія, в ній немає нічого легкого і веселого.

 Учитель. 16 жовтня в Пале-Роялі відбулася друга вистава комедії. І знову на ній був присутній король

Мольєр.(вбігає, лунають оплески). Води! Води! (Йому дають води) . Ви чуєте,чуєте?

Актори. Король аплодує!

Сам король встав і аплодує!

Скоріше на сцену, там король!

Мольєр. Так, я чую,чую! Господи, допоможи мені! Відкривайте сцену!

Король(входить) .Пане Мольєр, я хотів вам дещо сказати з приводу вашої п’єси. Я нічого вам не сказав після першої прем’єри, оскільки не встиг скласти своє судження. Однак тепер я скажу. Ваші актори грають пречудово. Але я бачу, що ви написали гарну п’єсу,і жодний з ваших попередніх творів не справив на мене такого враження, як «Міщанин-шляхтич».

 Мольєр.Ваша світлість! Ваша світлість!..(Пауза)Ваша високосте!.. Актори і

я ,ваш вірний слуга, вдячний вам за небачену честь, якою ви нагородили нас, відвідавши театр. (Низько вклоняється).

Король.(Дає гроші).Ось вам за вашу п’єсу. І пишіть далі. Сподіваюся, ви прославите у своїх творах мене і мій час.

б)гру-конкурс «Кращий  ілюстратор твору» (або «Кращий художник твору»).

Вивчаючи той чи той твір,пропоную учням малювати ілюстрації та їх захищати. Під час захисту слід вказати:

- Чому  саме такий епізод відтворено?

- Чим вразив цей епізод чи герой?

- Чому саме такі відтінки фарб підібрали?

в) рольову гру. Клас поділяється на дві групи, одна з них формулює запитання,  а друга - відповіді від імені Данте:

-У якому місті народився Данте?

(У Флоренції у збіднілій дворянській сім’ї)

- Що означає ім’я Данте?(«Той,хто дарує»)

- Як звали дівчинку ,в яку закохався майбутній поет?(Беатріче Портінарі)

- Скільки разів він бачив її?(тричі)

-Що означає ім’я коханої Данте? («Благодатна»)

-Прихильником якої  політичної партії був поет? (Гвельфи)

- До якого культурного періоду належить творчість Данте?

(Проторенесансу, тобто Передренесансу)

- Яке місто стало останнім прихистом митця?(Равенна)

- Яку назву дав сам автор твору про подорож до потустороннього світу?

(«Комедія»)

-У якому році він  був опублікований під новою назвою? (1555р.)

- Із скількох пісень складається цей твір?(100)

- Хто із українських поетів перекладав  поему українською мовою?

(І.Франко,Леся Українка,    М.Рильський,Є.Дроб’язко,В.Самійленко, П.Карманський)

У 5 класі пропоную таку рольову гру «Переказ казки від імені дійової особи»:

- королеви;

 -учителя королеви;

- головного садівника;

- білки;

- баби.

   Сюжет рольових літературних ігор визначається відповідно до змісту навчального матеріалу з літератури ( вивчення художнього твору, біографії письменника, теоретико - літературних понять). Роль-це той образ , в який втілюється учасник рольової гри. Специфіка рольової гри полягає в тому , що діяльність учня наповнюється новим змістом: він займає нову позицію за уявлюваних умов ,усі його  дії й переживання визначаються роллю, яку він виконує у грі.

  Найчастіше старшокласники  полюбляють брати інтерв’ю в письменника чи поета.

  Зустріч з поетом у літературній вітальні .

( поет Вергілій, журналісти,слухачі)

Завдання: скласти опорну схему до біографії.

1-й журналіст:

- Ваше життя інколи вважають за низку нещасть,ударів долі?

Що допомогло Вам вижити та написати твори, що Вас обезсмертили.

Вергілій:

- Я народився 15 жовтня 70 року до н.е. в селі Андах ,недалеко від міста Мантуї,що у Північній Італії, у родині дрібного землевласника і з дитинства знав ціну праці землероба,селянина. Батько любив гончарством займатися. Великих розкошів, звичайно, я не знав. Любов до рідної землі ,повага до селянської праці пізніше дозволила написати твори «Буколіки», «Георгіки» та відому вам поему «Енеїда».

2-й журналіст:

- Яку освіту Ви отримали і як зуміли побороти вплив тодішніх « модерністів» (неотериків).

Вергілій:

- Ви знаєте , в той час важко було не тільки простому народу , а й всій республіці ,бо йшли одна за одною найгірші з воєн-громадянські: син ішов на батька, брат на брата. Країна палала, лилась кров, земля заростала бур’янами. Все це я бачив, і на власній долі відчув. «Залізною рукою» для Риму став військовий диктатор Гай Юлій Цезар(100-44р.р. до н.е.), та мені вдалося відчути краще минуле, то я поїхав спочатку до Афін ,а потім до Малої Азії ,щоб побачити ті краї на власні очі. Але слабке здоров’я мене

підвело . Август, який теж прибув до Афін,порадив мені повернутися додому.

2-й журналіст:

Октавіан Август взяв першого поета на свій корабель. І після висадки в порту Брундізій 21 вересня 19р. до н.е. Вергілій помер Потім його прах було перенесено до Неаполя,де  при Путеопанській дорозі й поховано.

На могильній плиті викарбовано двовірш:

     В Мантуї народився, помер у калабрів, Неаполь

    Прах береже. Оспівував череди,ниви,вождів.

Сам Оноре де Бальзак завітав на урок до учнів 10 класу:

1-й журналіст:

- Дозвольте запитати , як Ви ставитесь до слів Віктора Гюго стосовно Вас : «...перший серед великих, один з найкращих серед вибраних...»?

Оноре де Бальзак:

- Жартівливо! Давно з’ясувалось, що –я – геній!

Привітайте мене!

2-й журналіст:

- Чи правда, що Ваш дід був   неписьменним  хліборобом?

Оноре де Бальзак:

- Так, я народився в Турі 20 травня 1799р. в сім’ї судового чиновника, мій дід був  неписьменним хліборобом і звали його Бальса. Батько мій  «вийшов в люди» і перетворився на  «Бальзака»,додавши до свого прізвища шляхетську частку «де».

3-й журналіст:

- Коли Ви навчались у Вандомському училищі, то здобули собі репутацію ледаря!(І це майбутній творець більш ніж ста романів!) Чи правда?

Оноре де Бальзак:

- Так,дійсно, у сім років батьки віддали у Вандомське училище,але там мені дуже не подобалось: предмети викладались абияк,а дисципліна була суворою. Я не підкорявся законам училища і за це був постійним відвідувачем карцеру. Єдиною втіхою були книги. Я  читав французьких філософів 18ст. А в 12 років написав свою першу трагедію, вірші з якої, кепкуючи любили декламувати  мої товариші. Атмосферу колежу не витримав і захворів,і батьки  забрали до Парижу, де на той час вони жили.

1-й журналіст:

- Ким хотіли бачити Вас батьки?

Оноре де Бальзак:

- Тільки не літератором!Мріяли про професію юриста для мене. Але я таємно від батьків відвідував лекції з історії літератури в Сорбонні. Батько мій згодився 2 роки матеріально мене утримувати ,а за цей срок я повинен доказати письменницький дар.

2-й журналіст:

- Вам вдалося це зробити?

Оноре де Бальзак:

- Уявіть собі,що ні.Навесні 1821р. відбувся сімейний іспит на право займатися літературою. Старий друг сім’ї,викладач ліцею,сказав: «Єдине,що я  можу вам порекомендувати, мій юний друже, назавжди забудьте про літературу». З того часу я надіявся тільки на себе, в матеріальній підтримці сім’я мені відказала.

2-й журналіст:

- Вас злякала невдача?

Оноре де Бальзак:

 -Ні ,  я продовжував писати!Адже головні події мого життя-мої твори!

            Результат таких ігор сприяє зацікавленню особистістю письменника, його творчістю та активізує читацький та життєвий досвід учнів.

   Свідоме ставлення до дидактичної гри як засобу літературного розвитку учнів 5-7 класів передбачає цілеспрямоване використання їх  на уроці і орієнтування вчителя у широкому розмаїтті ігор з літератури. В своїй практиці використовую інтелектуальні ігри: криптограми,кросворди, вікторини,ребуси, чайнворди. Особливо цікавими є уроки з використанням змагальних ігор: літературні конкурси,чемпіонати, турніри, імітації телевізійних передач.

  Пропоную учням виконати такі інтерактивні вправи:

«Мікрофон». Кожен учень висловлює свої думки і враження в уявний мікрофон. Говорять по черзі,відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку. Наприклад:( після прослуховування аудіозапису фрагмента музичного твору Ріхарда Вагнера «Каблучка Нібелунга»)

- Сьогоднішній урок ми почали з чарівної музики Р.Вагнера. Чи сподобалась вона вам? Які почуття викликала? Які образи, картини виникли  в  вашій уяві?

«Пласт» .Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.

1.Я думаю...

2.Тому що...

3.Наприклад...

    Видатний педагог В.О.Сухомлинський зазначав, що мислення дитини починається зі  здивування. Воно активізує її пізнавальні можливості, інтерес до факту, явища, що вивчається. Так як викликати це здивування,які технології, прийоми слід застосовувати?

   Багато нових тем починається з ознайомлення з життєвим та творчим шляхом письменника. Нерідко, вивчаючи його біографію, вчитель рекомендує скласти хронологічну таблицю, але такий вид роботи часто буває досить нудним і не сприяє пробудженню зацікавленості учнів до теми. Тому в даному разі краще розповісти про незвичайні, яскраві епізоди з життя письменника.

Прийом «відстрочена увага». На початку уроку вчитель пропонує загадку(цікавий,незвичайний факт), відгадка якої відкриється на уроці під час роботи над новим матеріалом.Наприклад:

1.  Під  час вивчення у 9 класі комедії Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» передбачено ознайомлення школярів із відомостями про автора. Принагідно доцільно наголосити на якихось вражаючих рисах письменника, підкріпивши їх фактами з його життя.

    Почати можна з того, що лавровий вінок,який часто ми можемо бачити на портретах і скульптурах великого Данте, був заповітною мрією поета. Одного разу Данте отримав із Болонського університету листа із проханням написати  на латинській мові поему із сучасної історії. «Комедія»,як писалось в листі ніколи не принесе Данте визнання, тому що вона написана на вульгарній народній мові, яка недостойна справжнього поетичного мистецтва. І за цей твір на латині Данте увінчають в Болоньї лавровим вінком поета поетів, і гарольди будуть скрізь оголошувати ім’я нового лауреата. Данте відмовився від улесливого прохання. Коли не стало Данте,  Гвідо да Полента  прикрасив чоло поета лавровим вінком, про який він так мріяв все життя. Данте Аліг’єрі був похований «з великими почестями», труну з прахом поета несли найпочесніші громадяни Равенни.

2.Чим прогнівив лікарів та священників Мольєр, що вони відмовилися виконувати свої обов’язки щодо помираючої людини? Відповідь на це запитання ми й шукатимемо сьогодні на уроці.

 3.На  урок вчитель приходить із звичайною лялькою в руках і інтригуючи кладе її на свій робочий стіл . 9кл. Тема уроку: «Література класицизму» або 9кл. Тема уроку: «Ж.Б.Мольєр-відомий комедіограф ,актор,театральний діяч. Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич».

  (Учні в кінці уроку роблять висновок, що серед комічних персонажів Мольєра  часто трапляються лікарі,які оточували свою професію ореолом таємничості й морочили хворих,наживаючись на їхніх страхах та легковірності. Комедіограф висміював також представників католицької церкви).

- Франція 17ст. стає центром моди . Але  журналів мод не було, мода рекламувалась дуже примітивним  методом: з другої половини століття щомісячно розсилалися в Європейські  країни(Англія, Німеччина, Італія, Росія)  по дві  ляльки із воску, які були одіті за останніми віяннями моди- «Велика Пандора» ,яка рекламувала придворні плаття, «Маленька Пандора» , яка рекламувала «негліже». Навіть під час війни не зупинялась пересилка ляльок через кордон. Моду того часу можуть продемонструвати учні,які приймають участь в театралізованій грі; можна виставити манекени, інший варіант-малюнки учнів).

Прийом «своя опора».Учень під час розповіді вчителя самостійно складає власний опорний конспект.

Прийом зворотного  зв’язку.

Свою реакцію, настрій,емоційний стан учні демонструють - до уроку і після нього- за допомогою карток.

 Метод «Прес»

Чому поет(Данте) погодився йти за духом Вергілія у потойбічний світ?

(Якщо діти ще не знайомі з цією методикою, то слід роздати матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу:

1)викладіть свою думку: «Я вважаю,що...»

2)поясніть причину появи цієї думки: «Тому,що...»

3)наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: «Наприклад...»

4)зробіть висновок: «Таким чином...»

 Учні відповідають письмово,відповіді зачитують, коли всю роботу завершено.

«Займи позицію»

Чи можна виправдовувати зраду?

(Урок в 9класі,тема: «Данте Аліг’єрі «Божественна комедія»)

Учитель записує на різних кінцях дошки «так» і «ні». Кожен учень повинен визначитися із своєю позицією,записати на її  підтримку не менше двох аргументів. Не висловлюючи їх, діти стають по різні боки класу,відповідно до зайнятої позиції. Починають по черзі висловлювати свої аргументи. Учні однієї групи в процесі обговорення можуть стати на інший бік. Вони повинні пояснити,чому змінили вибір.

Робота в парах

  Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання  роботи в малих групах,її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння,закріплення,перевірка знань тощо. Робота в парах дає учням час подумати,обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування,уміння висловлюватися критично мислити,переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов вимагають більшої витрати часу.   

Самоекспертиза(самооцінка)

Оцінка самими учнями своїх навчальних досягнень або однокласників,вчителя; робота секретарів,які на уроці  ведуть облік активності кожного учня; прийоми запитань-відповідей; виставлення балів однокласниками з мотивуванням; прийом «дельта-плюс»( що сподобалося-плюс); заповнення таблиць для спостереження оцінювання.

  Позитивний бік прийому «самооцінка» полягає в тому, що всі учні можуть отримати оцінку. Учні починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться інакше спиймати свою роботу.

Рефлексія (оцінювання результатів уроку)

- Що ми робили?

- Для чого ми це робили?

- Чи досягли поставленої мети?

- Що сподобалось, а що не сподобалось під час уроку?

  Я вважаю, що процес навчання не автоматичне вкладання певного матеріалу в голову учня. Потрібна його напружена розумова робота, активна участь в цьому процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання.

  Урок приносить задоволення-налагоджена співпраця вчителя і учнів.Мої учні не бояться висловлювати свою думку,вступати в дискусію. Для них властива ініціативність, самостійність суджень у прийнятті рішень, вони у спілкуванні вільні та розкуті, а головне - ростуть справжніми людьми.

 Підготовка до таких уроків забирає багато сил і часу , але методична творчість учителя літератури - це потреба сучасної української школи. Таємницю своєї творчості шукаю в любові до дітей,до художнього слова, до знань, до свого   міста біля берега Дніпра.