Урок № 1
Тема. Складносурядне речення, його будова, засоби зв’язку в ньому.
Мета: поглибити знання учнів про складне речення;
дати поняття про складносурядне речення; з’ясувати, яку будову воно має і якими сполучниками пов’язуються його частини;
розвивати вміння розпізнавати складносурядні речення, визначати в них граматичні основи, розряди сполучників сурядності;
формувати пунктуаційну грамотність, а також навички роботи з підручником і таблицею;
удосконалювати увагу, логічне мислення, усне й писемне мовлення, творчі здібності;
виховувати любов до краси, до рідної природи.
Цілі: після уроку учні мають знати:
– яке речення називається складносурядним;
– яку будову може мати ССР;
– за допомогою яких сполучників з’єднуються прості частини-речення у ССР;
– групи сполучників сурядності.
учні повинні уміти:
– знаходити у тексті ССР;
– самостійно будувати такі речення;
– визначати сполучники, їх види, роль у реченні.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Методи, прийоми і форми роботи: тестування, зв’язне висловлювання учня, завдання-спостереження, лінгвістична лабораторія, творча лабораторія, гра «Так – ні!», диференціація.
Обладнання: таблиця «Складносурядне речення», ОК-схема, підручник, картки, матеріали тестування і додаткових завдань, мультимедійний екран, орфографічні зошити.
Випереджувальні завдання: повідомлення на тему: «Сполучники сурядності, їх розряди.»
Хід уроку
Найкращі нам разки найкращих слів
Низати в речення сам Бог велів.
Дмитро Білоус.
І Мотивація навчання школярів.
1. Забезпечення емоційної готовності.
Дорогі дев'ятикласники!
Зверніть увагу на слова Дмитра Білоуса про роль речень у нашому мовленні.
Ви приступили до вивчення надзвичайно важливих тем: складне речення, складні синтаксичні конструкції. Наявність їх у мовленні свідчить про високий інтелектуальний рівень мовця. Вміле користування такими конструкціями активізує процес комунікації, збагачує мовлення, сприяє зосередженню складної думки в одній синтаксичній одиниці, лаконізму вираження, дає можливість конкретизувати головне, уточнити його окремими деталями, мобілізувати увагу слухача (читача) для сприйняття повідомлення.
Для продуктивного засвоєння нового матеріалу користуйтеся корисними порадами, отриманими на минулому уроці (демонструються на мультимедійному екрані. Див. додаток до уроку ):
2. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
ІІ Активізація опорних знань.
1. Зв’язне висловлювання учня на тему «Складне речення. Його види»
2. Рецензія на відповідь товариша.
3. Індивідуальна робота кількох учнів із картками (див. додаток до уро-
ку ).
4. Колективне виконання вправи «Розподільне письмо»
Записати речення у дві колонки: у першу – прості, у другу – складні. Обґрунтувати свій вибір. Вставити пропущені букви, пояснити орфограми (текст вправи на екрані).
1. Я іду у парку золотому, і прощально листя ш..лестить (В. Сосюра). 2. Листя вм..ра і на брук ос..па..ться (Б. Олійник). 3. Дощ іде і наче стукає срібним пальцем у вік-но (В.Сосюра). 4. Вже з дощами в ши..ку стука рання осінь, на пр..в'ялих травах тужавіють роси, віт..р з кленів листя холодна зр..ва (З.Бебешко). 5. Пл...ве над світом осінь, як м..дуза, і мокре листя падає на брук (Л. Костенко). 6.Землю огорта рожева тиша, вечір опускаються з н..бес. 7. Він сопілку з оч..рету ріже, і лунає тихий полонез (Є. Сарапулова).
Перевірка завдання. Підведення підсумків етапу «Актуалізація опорних знань». Оцінювання.
ІІІ Вивчення нового матеріалу.
1.Завдання – спостереження
Записати на дошці і в зошиті речення, проаналізувати їх.
1). Дихання осені вже на квіти впало, у зелені дерев сумує де-не-де уже пожовклий лист (В.Сосюра).
2). Осінь лагідна, імлиста ще святкує, та за мить легеньке листя облетить і полетить (В.Терен).
Запитання до учнів
– Назвати граматичні основи наведених речень; скільки цих основ?
– Як зв’язані частини-речення в обох прикладах? Про що сигналізують сполучники у складному реченні?
2. Лінгвістичне повідомлення учня на тему «Сполучники сурядноті, їх розряди»
3. Лінгвістична лабораторія:
Учитель пропонує сильнішим учням, використовуючи таблицю «Складносурядне речення» та опорні картки-схеми (див. додаток до уроку), сформулювати правило про ССР, його будову, навести власні приклади таких речень. Слабші можуть звірити почуте із матеріалами підручника, зробити відповідні зауваження і доповнення.
4. Виконання вправ на закріплення:
А. Колективна робота учнів біля дошки.
Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Довести, що речення є складносурядними. Визначити, до яких розрядів належать сполучники, якими з'єднано частини речень.
1.Відшуміло вже літо, і осінь прийшла (Г. Хорташко). 2. Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека (О. Кобилянська). 3.Сузір'я бігли за Чумацьким Возом, а ми пливли в чудацькому човні (В. Стус). 4.В полі коли-не-коли сюркне цвіркун або здалека донесеться крик перепела (Панас Мирний). 5.Дороги розмиті, і чується крик журавлиний (Л. Костенко). 6.Росинка заблукає в павутинці, й сивішатиме небо що не день, а літо з осінню, лишившись наодинці, довірливу розмову поведе (С. Тихолоз).
Б. Робота з підручником (впр. 23)
В. Творча лабораторія (різнорівневі завдання на мультимедійному екрані).
І Варіант
Переписати прислів'я, замість крапок вставляючи пропущені сполучники сурядності. До якого розряду належить кожен сполучник?
1.Життя не має ціни, ... воля дорожча за життя. 2.Один засіває поле, ... інший збирає плоди. 3.Коріння навчання гірке, ... плід його солодкий. ... розумне казать, ... зовсім мовчать. 4.Язик має й коняка, ... вона не балака. 5.Собака бреше, ... кінь іде. 6.Слова ласкаві, ... думки лукаві. 7.Вовка в плуг, ... він глядить в луг. 8.Заснула щука, ... зуби не сплять. 9.Журавель в небі, ... ти йому вже ціну встановлюєш.
(Нар. творч.)
ІІ Варіант
Добудувати складносурядні речення, додаючи до поданої частини другу. Утворені речення записати. Визначити, до яких розрядів належать вжиті сполучники.
Я люблю читати, і ... . То стискається над улюбленими сторінками серце, то ... . Нічого не замінить мені спілкування з улюбленою книжкою, але ... . Художнє слово полонило мене, проте ... . Я надзвичайно люблю творчість Тараса Шевченка, і... .
ІІІ Варіант
Скласти і записати складносурядні речення, які можна було б ввести у зв'язний текст (підметами в цих реченнях мають бути подані парами іменники). Скласти з утворених речень зв'язний текст.
Зразок. Копита, вершник.— Зацокотіли копита — і на дорогу вилетів вершник.
Криниця, вода; яблуня, сад; сонце, степ; сосна, дятел; весна, птаство; хмара, дощ; блискавка, гуркіт.
Перевірка. Оцінювання
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап. Підсумки уроку.
А. Гра «Так – ні!»
Учитель ставить питання, учні відповідають швидко лише словами «так» або «ні». Виграє і отримує оцінку той, хто не помилився жодного разу.
Питання:
1. Речення, у якому частини синтаксично рівноправні, називається складним?
2. Складносурядним є речення: Синіє угорі ласкаве небо, а в ньому знов курличуть журавлі.?
3. Сполучники служать для вираження граматичних відношень між словами у реченні і словосполученні?
4. Сурядні сполучники вживаються на позначення явищ, які протиставляються?
5. Сполучники а, але, та, зате – розділові?
6. У реченні: «Чи ти мій сон, чи ти моя муза?», – вживаються протиставні сполучники?
7. За значенням сполучники поділяються на такі групи: розділові, єднальні, протиставні?
8. У реченні: «Ще зими не видно і в бінокль, та вже вітер вищипнув листок із чуприни клена коло хати», – явища протиставляються?
Б. Індивідуальна робота (під час гри) двох учнів із тестами (по 6 питань. Учитель добирає тестові завдання на свій розсуд, зважаючи на рівень знань учнів).
Домашнє завдання (на екрані): §2, впр. 12(за орфографічним зошитом)
Розпочати роботу над проектом посібника «Складносурядне речення».
Клас поділено на групи, кожна із яких повинна укласти свій розділ підручника та зробити його репрезентацію. Завдання отримує група «Науковців-теоретиків»: підготувати зв’язне висловлювання на тему: «Поняття про складносурядне речення, його будову, засоби зв’язку в ньому». Приклади дібрати самостійно або із творів художньої літератури (центральним повинен бути образ жінки).
Картка № 1 Картка № 2
Доведіть, що подані речення складні. Зверніть увагу на розділові знаки. З'ясуйте, які з речень сполучникові, які безсполучникові.
1. А тим часом виросла могила, а над нею орел чорний сторожем літає, і про неї добрим людям кобзарі співають. 2.1 смеркає, і світає, день Божий минає, і знову люд потомлений, і все спочиває. 3. Утомився вороненький, іде, спотикається - коло серця козацького як гадина в'ється. 4. Як тополя, стала в полі при битій дорозі; як роса та до схід сонця, покапали сльози. 5. Подивилась на дитину: умите сльозою, червоніє, як квіточка вранці під росою. 6. Як став місяць серед неба, ревнула гармата (Із тв. Т.Шевченка).
|
|
Випишіть із українських народних пісень шість складних речень, підкресліть граматичні основи. З'ясуйте, котрі з них сполучникові, котрі – безсполучникові.
|
№ 2
Тема. Смислові зв’язки між простими реченнями у складносурядному.
Мета: поглибити знання учнів про складносурядні речення; ознайомити дев’ятикласників із видами смислових зв’язків, які бувають між частинами складносурядних речень;
формувати вміння визначати такі зв’язки;
розвивати творчі здібності, логічне мислення, навички здійснення аналізу, порівняння, конкретизації;
виховувати любов до фольклору.
Цілі: після уроку учні мають знати:
– особливості єднальних відношень одночасності і послідовності дії, причинно-наслідкових, протиставних і зіставних зв’язків, відношень чергування явищ та їх взаємовиключення;
– за допомогою яких сурядних сполучників ці відношення виражаються;
– яка інтонація використовується для вираження різних смислових зв’язків.
учні повинні уміти:
– визначати види смислових відношень між простими частинами-реченнями у ССР;
– будувати самостійно ССР із різними видами зв’язків;
– правильно інтонувати ССР.
Тип уроку: комбінований.
Методи, прийоми і форми роботи: мовна розминка, гра «Мозковий штурм», лінгвістичне дослідження, графічне письмо, взаємоперевірка, фольклорно-лінгвістична лабораторія «У світі народної мудрості», диференціація.
Обладнання: підручник, матеріали додаткових завдань, таблиця «Смислові зв’язки та інтонація між простими реченнями у складносурядному», мультимедійний екран.
Хід уроку
І Мотивація навчання школярів.
1. Забезпечення емоційної готовності.
Продовжити речення: «Від сьогоднішнього уроку я чекаю…»
2. Оголошення теми та мети уроку.
ІІ Активізація опорних знань
А. Мовна розминка (завдання відображені на екрані)
1. Духм'яний, міль'йон, дитясла, сільский, сузірря.
Знайдіть в словах помилки, пояснітъ їх правильне написання.
2. Своїх, сонця, буяти, ліс, сон, ллє.
Назвітъ слова, які не можна переносити. Пригадайте правила переносу слів.
3. Київ, друг, Петро, Дніпро, син.
Biд поданих іменників утворіть кличний відмінок, поясніть чергування приголосних.
4. Ро…кидають, пр…добрий, бе…барвний, бе…строковий, бе…карно.
Поясніть написання слів, розберіть слова за будовою.
5. а) О: О, О, О. б) О, О,О – О.
За схемами складіть речення. Пояснітъ розстановку розділових знаків.
Б. Гра «Мозковий штурм».
За 1 хвилину учневі треба дати 6 правильних відповідей на питання вчителя (можна брати допомогу класу).
Наприклад:
– Що таке речення?
– Які бувають речення за будовою?
– Яке речення називається складним?
– Назвати основні види складних речень.
– Які частини-речення можуть з’єднуватись у складному?
– Яке речення називається складносурядним?
В. Зробити взаємоперевірку домашньої вправи.
ІІІ Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Пояснення вчителя із використанням таблиці, спроектованої на мультимедійний екран.
СМИСЛОВІ ЗВ'ЯЗКИ, ІНТОНАЦІЯ МІЖ ПРОСТИМИ
РЕЧЕННЯМИ В СКЛАДНОСУРЯДНОМУ
№
|
Сполучники
|
Смислові зв’язки
|
Інтонація
|
Приклади
|
1
|
Єднальні:
і, й, та (=і), також, теж, ні … ні, та ще й
|
– одночасність, послідовність подій;
– перелічування;
– причинно-наслідкові відношення
|
– перелічувальна;
– градаційна,
підсилення чи послаблення;
– протиставно-зіставна
|
Тільки Дніпро журливо ніс свої хвилі, і десь крізь сон кигикнула чайка (Б. Лепкий).
|
2
|
Протиставні:
а, але, проте, зате, однак, та (=але), а втім, хоч … зате, як … так, не тільки, а й …а
|
– протиставлення явищ;
– зіставлення явищ
|
– протиставна;
– зіставна
|
Вже й хмара обтрусила рукава, а ліс ще довго залюбки пересипає сріблясті кульки по долонях листя (В. Грабовський).
Я держу з одного боку сітку, а дід Махтей її розгортають, розпрям-люють (Остап Вишня).
|
3
|
Розділові:
або, чи, то, або …або,
чи …чи,
то …то,
хоч …хоч
|
– чергування;
– взаємовиклю-чення явищ;
– несумісність
|
– розділова
|
Чи вітер крізь кураїну свище, чи тоскно хтось наспівує поблизу (О. Гон-чар).
|
2.Виконання вправ на закріплення
А. Лінгвістичне дослідження (усно)
З’ясуйте, які смислові зв’язки існують між частинами в кожному із складносурядних речень. Від чого вони залежать?
1. Небо заволокли низькі сірі хмари, і пішов дощ. 2. Зайшло сонце, й відразу потягнуло холодом. 3. Пташки не співають на деревах, і коники не сюрчать у траві. 4. Увечері було ще досить тепло, проте вночі взявся заморозок. 5.То сіявся дрібний дощик, то падав мокрий сніг. 6.Погода зовсім зіпсувалася, та горобці, здається, не звертали на це уваги.
Б. Графічне письмо
Накреслити схеми речень. Визначити смислові зв’язки між частинами складносурядних речень.
1.Казали минеться, а воно тільки настає. 2.Або печи пиріжки, або не прийдуть дружки. 3.Вижени із серця смуток, і життя стане тобі миліше. 4.Бачить кіт сало, та сили мало. 5.Аби ти мені дай, або я в тебе видеру. 6.Ви мовчіть, а ми будемо підтакувати. 7. Не соли чужої рани, і твоєї не будуть. 8.Із свині чоловіка ніколи не буде, але з чоловіка свиня може стати. 9.Дерево пізнають по плодах, а людину — по ділах. 10.Купив би, проте купило притупило. 11.Без господаря двір плаче, а без господині — хата (нар. творчість).
В. У світі народної мудрості
1. Старе скаже на глум, а ти бери на ум. 2. Гарна птиця пером, а людина умом. 3. Усіх слухай, а свій розум май. 4. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. 5. Ледачий два рази робить, а скупий два рази платить. 6. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. 7. Молодість – буйність, а старість – не радість. 8. Старий хоче спати, а молодий гуляти. 9. Здоров’я маємо – не дбаємо, а погубивши, – плачемо. 10. Краса до вінця, а розум – до кінця. 11. Оправ його хоч і в рами, а він усе такий самий. 12. Вона за ним сохне, а він і не охне. 13. Від малих дітей голова болить, а від великих – серце. 14. Ди-тина заплаче, а в матері серце заболить. 15. Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять. 16. Хата з дітьми – базар, а без дітей – пустка. 17. Людям – як болото, а матері – як золото. 18. Хліб-сіль їж, а правду ріж. 19. Кожний правду знає, та не кожний про неї дбає. 20. Нових друзів май, а старих не забувай. 21. Лихо говірливому, та недобре й мовчазливому. 22. На язиці густо, а на ділі пусто. 23. Удар забувається, а зле слово пам’ятається. 24. Подали груш, та й з-за столу руш. 25. Колос повний до землі гнеться, а порожній угору пнеться. 26. Порожня бочка гучить, а повна мовчить.(Нар. прислів’я.)
Виконайте одне із завдань на вибір (завдання диференційовані).
І Варіант
Прочитай українські народні прислів’я. перепиши 10 на вибір, підкресли сполучники, визнач смислові відношення.
ІІ Варіант
Перепиши виділені речення, зроби їх синтаксичний аналіз.
ІІІ Варіант
Напиши твір-мініатюру за змістом одного із прислів’їв, використовуючи складносурядні речення.
Перевірка. Оцінювання.
ІV. Рефлексійно-оцінювальний етап. Підсумки уроку.
1.Фронтальне опитування.
– Які речення називаються складносурядними?
– Які смислові зв’язки бувають між частинами складносурядних речень?
– Які сполучники вживаються в складносурядних реченнях з відношеннями одночасності, послідовності або причинново-наслідковими смисловими відношеннями між частинами?
– За допомогою яких сполучників передаються протиставні відношення між частинами?
– Які смислові відношення між частинами складносурядного речення виражаються за допомогою розділових сполучників або, чи, а, чи, то …то?
2.Самостійна робота
Перепишіть текст, зніміть скісні рисочки, вставте пропущені букви. Підкресліть складносурядні речення (завдання на мультимедійному екрані).
ВЕРЕСЕНЬ
Назва першого гін..ця ос…ні пов…язана з вересом, рослиною вельми пошир…ною на всьому ареалі П/поліс.я. Цей вічно зелений куш квітує з серпня і до/кінця жовтня, але най/пишніше рожево/бузкове суцвіт…я вкриває соснові бори, торф…ян…ики та піщані пагорби саме у вересні. Верес як і липові гаї є вельми цін…им медо/носом. Що/правда в наших краях вересовий мед не в особливій пошані через його гіркуватий присмак, проте в інших народів зокрема французів солодкий продукт зібран…ий з вересу вважається справжнім д…лікатесом (В. Скуратівський).
Домашнє завдання §2
Виписати з підручника української літератури 6 складносурядних речень про жінку, матір, визначити в них тип смислових зв’язків.
Група «Науковців-практиків» – випереджувальне завдання: §3. Розділові знаки у ССР. Скласти схему, алгоритм або таблицю «Вживання розділових знаків у ССР».
Урок №3
Тема. Інтонація та розділові знаки між простими реченнями у складносурядному.
Мета: ознайомити учнів з особливостями інтонації та правилами вживання розділових знаків між простими реченнями у складносурядному;
формувати вміння правильно ставити розділові знаки, обґрунтовувати їх вживання;
розвивати увагу, логічне мислення, усне і писемне мовлення;
сприяти самореалізації творчого мислення;
удосконалювати орфографічні навички і навички роботи із роздавальним матеріалом;
виховувати інтерес до літератури рідного краю, почуття гордості за його багатства та талановитих людей, високі духовні цінності.
Цілі: після уроку учні знатимуть:
– правила вживання розділових знаків (коми, крапки з комою, тире) у ССР;
– особливості інтонування ССР;
учні повинні уміти:
– правильно розставляти знаки у ССР;
– виправляти помилки, пов’язані із вивченими пунктограмами;
– виразно читати ССР.
Тип уроку: комбінований (елементи семінарського заняття і уроку-практикуму).
Методи, прийоми і форми роботи: орфографічна розминка, «Ланцюжок», фронтальне опитування, семінар, практикум, робота з алгоритмом, лінгвістична гра «Передаю слово», диференціація.
Обладнання: таблиця «Розділові знаки у складносурядному реченні», схема-алгоритм «Кома у ССР», картка – практикум, матеріали орфографічної розминки, викладка збірок письменників запорізького краю.
Випереджувальні завдання: виступи учнів групи «Науковців-практиків» на тему: «Розділові знаки у складносурядному реченні».
Хід уроку
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови.
В. Симоненко.
І Мотивація навчальної діяльності школярів.
1. Забезпечення емоційної готовності учнів.
Ти чуєш, брате, вже качки летять
Над осокою, над галявами латать
На тиху воду, зірками бризка,
Ти чуєш, брате, вже качки летять
До озера заснулої колиски.
Ти погляд звів на пошелести крил,
Вслухаєшся, шукаєш в небі крижнів,
А я вслухаюся у відчайдушний крик
Качок, підбитих на минулім тижні.
|
Зерно зірок просіює вода,
Рокита чорні крила не ворушить.
Принишк мій брат, у зорі загляда,
І я мовчу, вслухаюся у душу.
А понад нами на світильники латать,
На тиху воду, що зірками блиска,
Летять качки, летять качки, летять
До озера заснулої колиски.
|
Іван Лисенко
Розкрити ідейний зміст поезії, назвати художні засоби. Охарактеризувати виділені речення за будовою.
2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІ Активізація опорних знань.
1.Орфографічна розминка (проводиться відповідно до стратегії «Ланцюжок»). Учні записують продиктовані вчителем слова, пояснюючи орфограми по черзі, тобто ланцюжком.
Тижневий, шістнадцять, Донеччина, духмяний, жовтогарячий, неньчин, марево, морозиво, лимонний, незбагненний, вугілля, чотириповерховий, пів-Ялти, півогірка, День знань, південно-західний, хто-небудь, все-таки, ліворуч, мимохіть, по-домашньому, пречудовий, примарний, на щастя.
2. Перевірка домашньої вправи (вибірково вчитель бере зошити).
ІІІ Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Семінар. Виступи учнів групи «Науковців-практиків» на тему: «Розділові знаки та інтонація у складносурядному реченні» із використанням таблиць, схем, складених самостійно (приклад див. додаток до уроку № 3).
2. Робота з алгоритмом:
Якщо частини ССР
однотипні
Мають:
– спільну підрядну частину;
– спільний другорядний член речення;
ні так
то то
кома ставиться кома не ставиться
1.Фронтальне опитування:
– які розділові знаки бувають у ССР?;
– коли у ССР ставиться кома? тире? крапка з комою?
– які види інтонації використовуються у ССР із різними розділовими знаками?
– назвіть умови, за яких у ССР кома не ставиться;
3. Практикум із теми «Розділові знаки у ССР».
У кожного учня на парті лежить картка-практикум
А. Здійсніть пошук
Виразно прочитайте речення із твору-спогаду Павла Куща – нашого земляка.
Запахло пригодою. Моторошною.
Це трапилося вчора, але пишу сьогодні. Було не до подібних описувань.
Значить, так. Ми живемо неподалік кладовища. Гробків - так кажуть у нас. Вони починаються відразу ж за нашим городом і тягнуться аж до темної стіни лісосмуги з акації. За нею – сад.
Сріблясті хрести й огорожі, звичайно, не тішать око. Особливо вночі. Але нічого. Жити можна. Навіть тоді, коли темно і гробки зловісно блищать проти місяця. Вони нас не чіпають, а ми їх. Так сказати - мирно співіснуємо собі. Однак відносини між гробками і нами (маю на увазі не нашу сім'ю, а хлопців нашого віку) складні. Натягнуті, мов струна. Почалося, можливо, з дитячих небилиць-жахів типу: «Стоїть чорний-чорний ліс, і в тому лісі стоїть біла-пребіла хата». Далі там така ж труна і ще щось подібне.
* знайдіть речення з однорідними членами;
* перепишіть тільки ССР, підкресліть граматичні основи;
* зверніть увагу на коми перед єднальними сполучниками у ССР і у реченні з однорідними членами. Поясніть різницю.
Б. Пунктуаційна хвилинка з графічним завданням.
Поставте розділові знаки, накресліть схеми ( із метою економії часу учні працюють на самих картках).
1. Ми йшли широкими бульварами Дніпру грайливому навстріч і нас зачарувала чарами квітуча ніч чарівна ніч! 2. В Дніпрі казковим срібним неводом ловились зорі золоті і повний місяць білим лебедем купався в трепетній воді (В. Маремпольський). 3. Наодинці зійдуть сльози болю і в душі розвіється юга (Т. Нещерет). 4. Пакт-угоду підписали, глянули у вічі і як слід по ритуалу обнялися двічі (В. Губенко).
В. Мить творчості (учням пропонується виконати одне із завдань. різних за ступенем складності)
І Варіант
Закінчіть кожне з поданих речень, утворивши складносурядне з єднальним або протиставним сполучником. Поставте розділові знаки.
1. Залізничник у червоному картузі підняв прапорця ...
2. У пристанційному скверику озвалися солов'ї ...
3. Хати ховалися за кучерявими осокорами ...
4. На подвір'ї нікого не було ...
5. У темряві вулиці спалахнули фари ...
ІІ Варіант
Утворіть складносурядні речення за схемами:
[ ], і [ ]. [ ], але [ ]. [ ], однак [ ]. Ні [ ], ні [ ]. [ ] і [ ]?
ІІІ Варіант
Складіть твір-мініатюру (6-8 речень) «Рідний край», використайте складносурядні речення із єднальними, протиставними і розділовими сполучниками.
Опорна лексика: земля, вороги, героїзм, захисники, незалежність, вільний народ, рідна Батьківщина, відданість, молода держава, будувати, патріотизм.
ІV. Рефлексійно-оцінювальний етап. Підсумки уроку.
Гра «Передаю слово»
Учитель ставить питання учневі, той відповідає на нього і формулює наступне питання, передаючи слово іншому учневі, який, відповівши на попереднє, ставить питання далі.
Д/з.§3, впр. 37, 39 (на вибір). Групи «Науковці-практики» і «Науковці-теоретики» готують публікації відповідно до своїх завдань у проекті (це завдання вчитель перевіряє індивідуально, надає допомогу, вносить зміни, якщо це необхідно).
Учні групи «Юні філологи» добирають ілюстративний матеріал використання складносурядних речень у текстах різних стилів.
Додаток до уроку № 3
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОСУРЯДНОМУ РЕЧЕННІ
Правила
|
Приклади
|
1. Розділяються комами частини складносурядних речень, з'єднані сполучниками і (й), та, а, але, проте,однак, зате, не то, або, чи, ні... ні, то ...то, не то ... не то та ін.
2. Кома не ставиться перед сполучником і (й), якщо він поєднує дві частини-еквіваленти:
а) питальних речень;
б) спонукальних речень;
в) окличних речень;
г) номінативних речень;
ґ) безособових речень з однотипнимиголовними членами.
3. Кома не ставиться перед сполучниками і (й), та (=і), якщо сурядні частинимають:
а) спільну підрядну частину;
б) спільний другорядний член.
4. Крапка з комою ставиться між сурядними частинами, зв'язаними сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки (рідше і, та), якщо ці частини мають значний обсяг або в середині їх є коми.
5. Тире ставиться, якщо сурядні частини,з'єднані сполучниками і (й), та (=і), та й,а, виражають швидку зміну подій або різке протиставлення.
6. Кома і тире ставляться, якщо в другійчастині говориться про наслідок того, про що йдеться в першій частині.
|
Ми йшли удвох, і вишні осипали Рожевий цвіт на трави і хвощі (Ліна Костенко).
Хутенько казка кажеться, та не так-то хутко діло робиться (Марко Вовчок).
До кого я пригорнуся і хто приголубить?(Котл.).
Хай наше слово не вмирає І наша правда хай живе! (М.Рильський).
Які пісні складував Кармелюк і як він їх співав! (Марко Вовчок).
Сльози і сміх (О.Олесь).
Але: І сон, і сосни... Тишина(В.Сосюра) (сполучникиповторюються).
Тихо й безлюдно (Коцюбинський).
Але: Розвиднілось, і стало тепліше(Коцюбинський).
Ніщо не миле тепер Дмитрові й ніщо не може його розважити, бо сталася тяжка й зовсім не зрозуміла для нього подія... (А.Кащенко).
Але: І ноги тремтіли, і серце билося..., як ліз малий Шевченко до дяка у вікно... (С.Васильченко) (сполучники повторюються).
У неї тоді блищали очі й червоніли щоки (О.Довженко).
Але: У нас і хліб є, й скотинка прибуває, й захист безпечний (П.Мирний) (сполучники повторюються).
Вітерець легенький дихнув; поблизу у траві засюрчав коник; а десь далеко ударив перепел, а там над шляхом понеслась-полилась, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня(П.Мирний).
Може, квіти зійдуть – і настане Ще й для мене весела весна (Леся Українка). Свій меч історія підносить — І долу падає ярмо (М.Рильський).
Хтось ударив без жалю по серці моїм,–І забилося серце в вогні золотім...(О.Олесь).
|
Урок № 4
Тема: Синонімія складносурядних речень із різними сполучниками, а також складносурядного речення і ряду простих речень. Стилістичне використання ССР.
Мета уроку: ознайомити учнів із явищем синонімії складносурядних речень із різними сполучниками, а також складносурядних і ряду простих;
вдосконалювати уміння дев'ятикласників розрізняти в текстах складносурядні речення, відмежовувати їх від інших синтаксичних конструкцій, будувати такі речення і вживати у своєму мовленні відповідно до стилістичного забарвлення;
розвивати самостійність, увагу, залучати учнів до творчої діяльності;
виховувати любов до мистецтва, уміння розуміти його, усвідомлювати величезну роль у формуванні естетичних смаків, загальної культури особистості взагалі, спонукати до роздумів над сенсом людського життя, високими моральними цінностями.
Цілі: після уроку учні повинні знати:
– що таке синонімія у синтаксисі;
– які сполучники, що з’єднують частини ССР, можуть вступати у си- нонімічні відношення;
– із реченнями яких видів можуть бути синонімічними ССР;
– яку стилістичну роль у мовленні виконують ССР різних видів.
повинні уміти:
– визначати сполучники сурядності, які виконують роль синоніміч- них;
– конструювати синонімічні речення різної будови;
– визначати стилістичну роль ССР різних типів.
Методи, прийоми і форми роботи: лексична розминка, лінгвістична естафета «Продовж думку», міні-лекція, стилістичний практикум, робота у групах, робота у парі, сенкан.
Тип уроку: урок-роздум з елементами дослідження.
Обладнання: ілюстрації картин О. Макаренка, картка-практикум із матеріалами лексичної розминки, мультимедійний екран.
Хід уроку
І Мотивація навчальної діяльності школярів
1. Забезпечення емоційної готовності учнів.
Перед вами ілюстрація живописного твору О.Макаренка «Душа» (див. додаток до уроку № 4 ).
– Яке враження справив на вас цей твір? Чому?
– Що думаєте про душу людини ви? Чи є вона взагалі?
– Чи згодні ви із кольоровою гамою? Спробуйте розкрити задум автора.
– А як би ви зобразили свій духовний світ? Створіть словесний образ душі, використовуючи ССР.
2. Оголошення теми, мети і завдань уроку
ІІ Активізація опорних знань
1. Лінгвістична естафета «Продовж думку»
– ССР – це речення, у якому прості частини-речення…
– У ССР використовуються сполучники…
– Для вираження протиставних відношень використовуються такі сполучники…
– У ССР тире ставиться, коли…
– Крапка з комою вживається у ССР у тому випадку, коли…
– Кома не ставиться, якщо…
2. Перевірка домашньої вправи доручається учневі, який узяв найактивнішу участь в естафеті і набрав найбільше балів.
3. Лексична розминка (на кожну парту роздається картка із завданням розминки).
А. Робота у парі.
Два учні ( на розсуд учителя) складають діалог зі шкільного життя, використовуючи фразеологізми: каламутити воду, виляти хвостом, голова дірява.
Б. Відредагуйте текст, усунувши повтори шляхом добору синонімічних слів (усно).
Почекали ще трохи і повиходили з саду на дорогу. Не до ранку ж тут ходити. Відійшовши трохи далі, вже гомонимо на весь голос і навперебій весело згадуємо недавні події. Це тривало недовго, бо знайшлась пропажа. Вони повиходили на дорогу і взялись жбурлять по нас грудками, допомагаючи собі погрозами і вихваляннями, що нам доведеться несолодко, якщо попадемося. (За творчістю Павла Куща.)
В. Розкрийте значення паронімів, ввівши їх у речення (письмово).
Громадський – громадянський; знаменний – знаменитий.
Г. Випишіть антонімічні пари:
1.Боятись – потім. Зараз – працювати. Не більше і не менше – звести храм. 2. Я думав лиш про тебе. Він – про неї. Близьке й далеке сходилось в однім. (Із творів Г. Лю-того.) 3. Заходить сонце, сонце сходить, мов королевим цвітом, кров’ю (М. Лиходід).
4. Хай чуже все, та небо ж наше. Наші вітер і сонце в траві (П. Вольвач).
Перевірка, Оцінювання.
ІІІ Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Пояснення нового матеріалу вчителем (міні-лекція).
Приклади речень учитель відбирає із запропонованих учнями групи «Юні філологи» (див. домашнє завдання попереднього уроку)
Різні типи складних речень дають широкі можливості для роботи над стилями мовлення та їх ознаками, над синтаксичними синонімами.
Складносурядне речення виражає щонайменше дві думки в їх різних взаємовідношеннях. Об’єктом цих думок є різні явища в природі, суспільстві, в особистому житті тощо. Маючи (порівняно з простими реченнями) більші можливості для вираження різних синтаксичних відношень, які відображають реальні відношення між предметами, явищами дійсності, складносурядні речення внаслідок цього широко використовується в науковому й офіційно-діловому публіцистичному мовленні.
Наприклад:
Більш нагріті тіла віддають тепло, остигаючи при цьому, а менш нагріті тіла отримують його і нагріваються (із підручника).
Уживання складносурядних речень у текстах художнього стилю сприяє створенню плавного, дещо уповільненого мовлення.
Наприклад:
Ми збирали з сином жолуді дубові, // і про день майбутній я казав синкові, // і пливли багрові хмари в вишині, // і співала осінь весняні пісні (М.Рильський).///
Також складносурядні речення служать для створення образної конкретно-чуттєвої картини, виступають емоційним засобом.
Наприклад:
Гойдає вогку черемшину весни всевладная рука, і серце пісню солов’їну на поєдинок виклика (М.Рильський).
Поєднання у даному випадку двох простих речень у складносурядне за допомогою сполучника і, який виражає одночасність явищ, що відбуваються, надає усьому складному реченню більшої чуттєвості, об’ємності, глибини зображуваної в цілому картини. Стає зрозумілим, що оповідача одночасно переповнює кілька почуттів: любов до природи і кохання до жінки.
Зверніть увагу!
Часто складносурядні речення з певною стилістичною метою можна замінити синонімічними реченнями з однорідними членами або складними реченнями інших видів: складнопідрядними, безсполучниковими.
Наприклад:
1) Розтанула зоря досвітня, і росою вкрилися поля. – Складносурядне речення
2) Розтанула зоря досвітня й росою вкрила поля. – Просте речення з однорідними присудками
3) Розтанула зоря досвітня – росою вкрилися поля. – Безсполучникове речення
4) Коли розтанула зоря досвітня, росою вкрилися поля. – Складнопідрядне речення
Кожне із наведених речень має свій стилістичний відтінок. Так у першому реченні називаються явища, які відбуваються послідовно; у другому подається образна картина одного явища – світанку; у третьому – причинно-наслідкові зв’язки між двома явищами, а в четвертому – часові.
2. Виконання вправ на закріплення.
Стилістичний практикум. Робота у групах
Група А.
Розгляньте ілюстрацію ще однієї картини О. Макаренка «Думи мої, думи…» Прочитайте запропонований міні-роздум над цим полотном. Продовжуючи, де це можливо, прості речення або перебудовуючи їх, утворіть складносурядні. Прокоментуйте зміни, які сталися. Чому посприяли ССР ?
Думи мої, думи…Як вдало відобразив автор людські думки. Вони легкі і прозорі у кожного із нас, мабуть, тільки у дитинстві. Тому в самому низу полотна домінують різноманітні квіточки.
Час спливає. Стають дорослими діти, набувають досвіду, починають по-своєму розуміти життя, бачити не лише прекрасне, а й потворне. А згодом узагалі більшість стає реалістами чи песимістами, втрачає інтерес до того, що відбувається навколо. Через це, очевидно, і сум в очах головного персонажа.
Та мрія обов’язково живе у думках кожного. Про це свідчать дивної форми листочки вгорі полотна.
Група Б.
Складіть ССР зі сполучниками та в значенні і або але за поданим початком. Намагайтеся пов’язати їх зміст із ілюстрацією твору О Макаренка «Сльоза».
1. Сльози…( та сміх).
2. Вони – прояв смутку і радості…(та часто з’являються на нашому обличчі несподівано).
3. Коли ж нам буває сумно…( та чому ми плачемо)?
4. Сльози радості – це прояв щастя…(та воно не кожному судилося).
5. А ще, кажуть, сльози – символ очищення, оновлення…(та все ж таки краще ніколи і нікому не плакати).
Група В
Продовжіть текст своїми роздумами про суть життя людини, її призначення на цій землі, використовуючи при цьому ССР із різними видами смислових відношень. Поясніть їх стилістичну роль.
Людина і її життя… Що спільного у цих поняттях? Як сьогодні прожити повноцінне життя і залишитися людиною? Подібні філософські запитання, напевно, хвилюють кожного. Та чи кожен знаходить правильну відповідь?
Перевірка. Оцінювання.
ІV. Рефлексійно-оцінювальний етап. Підсумки уроку.
1. Складіть сенкан сьогоднішнього уроку із одним із слів на вибір: душа, життя, людина, мистецтво.
Наприклад:
Життя.
Швидкоплинне, скороминуче.
Люби, шануйся, працюй.
Життя дається один раз.
Будь людиною.
2. Продовжіть речення: «Я переконався у тому, що ССР…»
Домашнє завдання. Підготуватися до репрезентації посібника «Складносурядне речення» учням усіх груп.
Повторити матеріали § 2-3, розглянути порядок синтаксичного розбору ССР, написати твір-мініатюру «Мадонни XXІ століття», використовуючи ССР. Учням групи «Науковці-упорядник» підготувати зразок повного синтаксичного розбору ССР у вигляді публікації.
Групі «Криниця знань» підготувати анотацію на посібник, вступну статтю, ілюстрації.
Урок № 5
Тема: Узагальнення і систематизація знань із теми: «Складносурядне речення». Репрезентація проекту навчального посібника «Складносурядне речення».
Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів із теми;
вчити бачити проблеми і вміти приймати правильні рішення з метою усунення помилок;
розвивати вміння отримувати і використовувати необхідну інформацію;
сприяти розвитку логічного мислення, творчих здібностей;
закріпити пунктуаційні навички, вдосконалювати вміння синтаксичного аналізу ССР;
виховувати любов і повагу до жінки, до матері.
Цілі: учні повинні знати:
– види ССР за типом смислових відношень та інтонацією між простими частинами;
– правила вживання розділових знаків у ССР;
– порядок синтаксичного розбору ССР;
– стилістичні особливості використання ССР.
Учні повинні вміти:
– визначати вид смислових зв’язків між простими частинами-реченнями у складносурядному;
– правильно вживати розділові знаки у ССР;
– виконувати повний синтаксичний розбір ССР, креслити його структурну схему;
– доречно вживати у своєму мовленні ССР різних типів;
– репрезентувати результати своїх проектів;
– обґрунтовувати гіпотези щодо своїх спостережень.
Методи, прийоми і форми роботи: захист проектів, робота у групах, диференціяція, тестування з використанням комп’ютерів, зв’язне висловлювання учнів, рецензія на відповідь товариша, взаємоперевірка, «Ланцюжок»
Тип уроку: урок-репрезентація у комп’ютерному класі.
Тип груп: четверо учасників у кожній із п’яти груп.
Обладнання: мультимедійні екран і проектор, учнівські презентації і публікації, тексти різнорівневих завдань, тести, картки-самооцінювяння.
Випереджувальне завдання: підготовка публікацій та репрезентацій різних розділів посібника «Складносурядне речення».
Хід уроку
Найвища і найчистіша краса світу – у жінці-матері.
М.Рильський.
І. Мотивація навчальної діяльності школярів
1. Забезпечення емоційної готовності учнів. Вступне слово вчителя
Рідна мово, росту я крізь тебе,
крізь родовища дум і краси.
Я курганом стою серед степу
на кордоні сльози і роси.
Я прошитий травою густою,
я промитий Дніпром до кісток.
Рідна мово, без тебе ніхто я,
Мов одірваний вітром листок.
П.Перебийніс
2. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
Доброго дня! Любі друзі, сьогодні ми здійснимо з вами ще одну цікаву подорож у Країну рідної мови. Проте буде наша мандрівка незвичайною і нелегкою, повною шукань і висновків, спогадів і нових знайомств. А маяком, що освітлюватиме нам шлях до знань, буде образ найпрекраснішої, найчарівнішої, найсвятішої істоти – жінки. Саме до неї – жінки-страдниці, жінки-кріпачки, жінки-солдатки, жінки-красуні, жінки-берегині, жінки-матері – ми будемо повертатися повсякчас. Згадаємо героїнь уже вивчених нами на уроках літератури творів, познайомимося з новими, поговоримо про наших рідних матусь. А епіграфом до уроку будуть слова М.Рильського: «Найвища і найчистіша краса світу – у жінці-матері»
Виконуючи вправи, давайте подумаємо над таким питанням: «Яким є найвище призначення жінки?»
Наш нестандартний урок на тему: «Узагальнення і систематизація знань із теми: «Складносурядне речення». Презентація проекту навчального посібника «Складносурядне речення» ми проводимо з комп’ютерною підтримкою, використовуючи технологію проектів. Цю технологію називають технологією ХХІ століття. Уміння застосовувати метод проектів – це показник високої кваліфікації, розвитку учня. Завдяки використанню технології проектів ми повинні з вами:
– узагальнити і систематизувати знання з вивченої теми;
– закріпити пунктуаційні вміння і навички;
– навчитись бачити проблеми і вміти приймати правильні рішення з метою усунення недоліків, помилок;
– розвивати вміння отримувати і використовувати необхідну інформацію;
– застосовувати набуті теоретичні знання з теми «Складносурядне речення» практично.
Розпочинаючи роботу над проектом навчального посібника, кожна група отримала завдання, відповідно до напрямку дослідження. Проте умовою, обов’язковою для всіх, був добір ілюстративного матеріалу, пов’язаного із образом жінки, її місцем у нашому житті.
Що ж, давайте перевіримо, як ви, юні дослідники, впорались із цим нелегким завданням. Запрошуємо до слова учнів групи «Науковці-теоретики».
ІІ. Узагальнення і систематизація знань, удосконалення умінь і навичок.
1. Репрезентація результатів роботи учнів першої групи «Науковці-теоретики».
А. Зв’язна розповідь учня (на мультимедійному екрані або ж на моніторах демонструються слайди репрезентації, підготовленої учнями даної групи).
Слайд №1
Тема нашого проекту: «Поняття про складносурядне речення. Смислові зв’язки та інтонація між простими реченнями в складносурядному».
Слайд №2
Мета роботи:
– з'ясувати, яке речення називають складносурядним;
– у яких смислових зв'язках перебувають прості речення у складносурядному, за допомогою яких сполучників вони виражаються;
– встановити види інтонації у складносурядному реченні.
Слайд №3
Ключове питання:
Поняття про складносурядне речення.
Слайд №4
Тематичні запитання:
1. Яке речення називається складносурядним?
2. Яку будову має складносурядне речення?
3. Як поєднуються прості речення у складносурядному?
4. Які смислові зв'язки між простими реченнями у складному виражають різні групи сполучників сурядності?
5. Які види інтонації використовуються у складносурядних реченнях?
Учень:
Складносурядним називається таке складне речення, в якому його частини – 2 і більше сурядних речення – з'єднуються сурядними сполучниками як синтаксично рівноправні. Саме тому, що у всякому складносурядному реченні його частини з'єднуються як синтаксично однорідні компоненти, засобами зв'язку тут є сурядні сполучники: і, й, а, але, зате, або та інші.
Слайд №5
1. І красується в полі жито, і лунає дитячий сміх (Є.Летюк).
2. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг (М.Коцюбинський).
Зважаючи на характер синтаксичних відношень між частинами складносурядних речень і на засоби зв'язку, вони поділяються на три різновиди, кожному з яких властива своя інтонація. Погляньте, будь ласка, на таблицю:
Слайд №6
Смислові зв’язки, інтонація між простими
реченнями в складносурядному
Таблиця №1
№
|
Сполучники
|
Смислові зв’язки
|
Інтонація
|
Приклади
|
1
|
Єднальні:
і, й, та (=і), також, теж, ні … ні, та ще й
|
– одночасність, послідовність подій;
– перелічування;
– причинно-наслідкові відношення
|
– перелічувальна;
– градаційна,
підсилення чи послаблення;
– протиставно-зіставна
|
Тільки Дніпро журливо ніс свої хвилі, і десь крізь сон кигикнула чай-
ка (Б. Лепкий).
|
2
|
Протиставні:
а, але, проте, зате, однак, та (=але), а втім, хоч … зате, як … так, не тільки, а й …
а
|
– протиставлення явищ;
– зіставлення явищ
|
– протиставна;
– зіставна
|
Вже й хмара обтрусила рукава, а ліс ще довго залюбки пересипає сріблясті кульки по долонях листя (В. Грабовський).
Я держу з одного боку сітку, а дід Махтей її розгортають, розпрям-люють (Остап Вишня).
|
3
|
Розділові:
або, чи, то, або …або,
чи …чи,
то …то,
хоч …хоч
|
– чергування;
– взаємовиклю-чення явищ;
– несумісність
|
– розділова
|
Чи вітер крізь кураїну свище, чи тоскно хтось наспівує поблизу (О. Гон-чар).
|
Слайд №7
Розрізняйте!
1. Зіставні відношення оформлюються єдиним сполучником а, який не можна замінити іншим синонімічним. При протиставленні сполучники а, але, проте, зате, та (але)можуть взаємозамінюватися.
Наприклад: Гордий дуб загине, але(а, зате, проте) не зламать тростини (М.Рильський).
2. Паралельно зіставлятися можуть 2 і більше тверджень, а протиставляються лише 2 сурядних речення.
Наприклад: А в небі летіли гуси з далекого краю, а ще вище довгими ключами пливли журавлі, а нижче летіли чорногузи, качки і багато різного птаства (О.Довженко).
Слайд №8
Пригадайте!
• При перелічувальній інтонації (як і при розділовій) кожне просте речення вимовляється з поступовим підвищенням голосу і незначним його зниженням перед паузою, на останній частині складносурядного речення тон знижується.
Наприклад: Дівчина троянди поливала, // і кудись котилась хмар навало, // і сміялась осінь за вікном /// (В.Сосюра).
• При протиставленні та зіставленні на кожній частині логічний наголос подає на ті слова, які протиставляються (зіставляються). У першій частині вони вимовляються вищим тоном, а у другій – нижчим; кінець речення вимовляється найнижчим.
Наприклад: Наша мати дома домує, // а батько вечероньку готує /// (В.Сосюра).
Слайд №9
Зверніть увагу!
Якщо виникають труднощі при аналізі таких складносурядних речень, які складаються з трьох і більше сурядних частин, з'єднаних різними сполучниками, то краще користуватися схемами. Такі речення умовно можна назвати складносурядними реченнями мішаного або комбінованого типу.
Наприклад: Веселий день давно вже одгорів, і даль доносить пісню журавлину, а я іду у морі ліхтарів, закоханий в безсмертну Україну (В.Сосюра).
[ ], і[ ], а [ ]. – єднальний і зіставний зв'язки комбінуються.
Слайд №10
Види вправ
• Термінологічний диктант
• Різнорівневі тестові завдання
• Завдання-дослідження
• Завдання-пошук
• Розподільне письмо
• Творчі завдання
Б. Виконання тестових завдань на комп’ютері.
Учитель:
На робочому столі знайдіть і відкрийте файл (учитель називає файл, на якому розміщені матеріали тестування). Час на виконання цього завдання – 5 хвилин. Після закінчення роботи кожен із вас отримає оцінку, яку виставить комп’ютер. Вам треба перенести її у картку оцінювання. У ній є колонки: зв’язне висловлювання, тестування, домашня вправа, виконання вправ на закріплення, середній бал. До кінця уроку більшість із вас заповнить усі ці колонки і матиме можливість вивести середній бал за роботу на уроці.
Картка оцінювання роботи учня
Вид завдання
|
Тестування
|
Усне
висловлювання
|
Тренувальні вправи
|
Домашнє
завдання
|
Середній бал
|
Оцінка
|
|
|
|
|
|
2. Слово має група учнів «Науковці-практики». Результатом їхньої діяльності стало створення публікації.
А. Знайомство з публікацією (публікація може бути роздрукована або демонструватися на моніторах чи мультимедійному екрані).
Матеріали публікації (див. додаток до уроку № 5):
Тема: «Розділові знаки в складносурядному реченні»
Мета роботи: з’ясувати правила вживання розділових знаків (коми, крапки з комою, тире) у складносурядному реченні.
Теоретичний матеріал подаємо у вигляді таблиці №2(див. додаток до уроку № 5).
Після розгляду таблиці пропонуємо дати відповіді на такі питання:
– Коли у складносурядному реченні ставиться крапка з комою?
– У яких випадках між частинами складносурядного речення ставимо тире?
– Назвіть випадки, коли кома у складносурядному реченні не ставиться.
Б. Зразок повної зв’язної відповіді учня на третє питання. Стисла рецензія на відповідь товариша;
В. Виконання завдань на закріплення знань
Варіант І– середній рівень
Пунктуаційна хвилина
Перепишіть, поставте розділові знаки.
1. Я знову приїхав до отчої хати але як раніше не жде мене мати (І.Олексенко). 2. Дайте «пашпорт» колгоспниці Ганні і нікуди вона не втече (В.Сіренко). 3. Розійшлись стежками розлетілись діти а батькам лишились болі і жалі (Н.Квітка). 4. Привчав мене батько трудитись до поту а мати любити пісні (П.Воронько). 5. На сонці тепло а коло матері добре (Народна творчість). 6. Соломії жаль стало змарнованого життя і вона заплакала (М.Коцюбинський).
Варіант ІІ– достатній рівень
Група Б. Пунктуаційний практикум
Перепишіть речення. Поставте розділові знаки, підкресліть пунктограми і поясніть їх.
1. Принесли від хреста маленьку дитину а ім’я її Христина (У.Самчук). 2. Материнський образ України усміхається дітям встає з синіх туманів віків синього неба золотавого надвечір’я з вишневого цвітіння калинової задуми (Із журналу). 3. Іще гамують півнів голоси й пташки не опускаються на ґанок і сонце не знімає ще роси а мати свій запалює світанок (І.Олексенко). 4. Дівчина була вогнисто-руда й коси її роздимались хвилями того полум’я (Є.Гуцало). 5. Обернувшись назад і глянувши на небо вона (Соломія) побачила червоні як грань хмари і зразу стали зрозумілими їй і той дим … і тепло і неспокій птахів і тікання звірів (М.Коцюбинський).
Варіант ІІІ – високий рівень
Відредагуйте
Прочитайте речення, знайдіть недоліки, запишіть, усуваючи їх. Назвіть правила, на які допущено помилки.
1. У тривозі, й любові, в замилуванні, й надії вдивляються матері у своїх дітей сподіваючись і прагнучи щастя для них (О.Сизоненко). 2. Рідна мати моя, ти ночей не доспала і водила мене у поля край села, і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала і рушник вишиваний на щастя дала (А.Малишко). 3. Син припав до материної руки, а мати до синової голови (П.Мирний). 4. Остап сів у човен – і Соломія одіпхнулась од берега (М.Коцюбинський). 5. Без тебе захід смутно гас, і сонце сходило в безодні (О.Олесь) 6. Що сталося зі мною, і чому я тримаю на сходах цю дівчину? (В.Шевчук).
Учитель:
Кожен учень отримав картку із усіма видами тренувальних вправ. Із метою економії часу працюємо прямо на картках: розставляємо знаки, редагуємо, креслимо олівцем схеми
Виконаємо взаємоперевірку. Із критеріями оцінювання знань ви вже знайомі, проте тим, хто вагається, допоможуть пам’ятки. Оцінки виставте у картку. Для контролю перевіримо по одній парі кожного рівня. Назвіть лише помилки, сформулюйте правила, зачитайте правильну відповідь.
3. Група учнів «Науковці-упорядники» вивчали порядок синтаксичного розбору складносурядного речення. Свої результати вони репрезентують у вигляді публікації. Їм слово.
А. Захист публікації «Синтаксичний розбір складносурядного речення» (публікація може бути роздрукована або демонструватися на моніторах чи мультимедійному екрані).
Матеріали публікації (див. додаток до уроку № 5):
Б. Синтаксичний розбір речення
З’єднайте
З’єднайте стрілочками початки українських прислів’їв з їх закінченнями. З’ясуйте, які це речення, визначте їх вид, зробіть висновок про те, чого вони навчають. Виконайте синтаксичний розбір одного речення (на вибір).
Для виконання цієї вправи застосуємо інтерактивну технологію «Ланцюжок». Кожен учень по черзі зачитує по одному прислів’ю, далі робимо висновок, чого вони навчають, потім визначаємо члени речення і способи їх вираження, даємо по одному елементу характеристики речення, останній учень креслить схему.
• Од господаря повинно пахнути вітром, а … в матері – серце
• Дитина плаче, а … розум у нього свій
• У дитини заболить пальчик, а … матері боляче
• Від лося – лосята, а … від великих серце
• Син мій, а … від свині поросята
• Від малих дітей голова болить, а … жінка – душа
• Чоловік у домі – голова, а … чоловік – за один
• Жінка за три угли хату держить, а… від господині – димом.
Зробіть синтаксичний розбір одного речення (на вибір)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Наступна група «Юні філологи» познайомлять нас із результатами своєї роботи.
А. Репрезентація учнями результатів дослідження, висунення гіпотези.
Слайд №1
Тема: Стилістичні особливості складносурядних речень.
Слайд №2
Мета: З‘ясувати стилістичні особливості складносурядних речень, обґрунтувати гіпотезу щодо їх використання у текстах різних стилів.
Слайд №3
Ключове запитання:
Яку стилістичну функцію виконують складносурядні речення?
Слайд №4
Тематичні запитання:
§ Від чого залежить стилістика складносурядного речення?
§ Що є об′єктом думок, які виражаються у складносурядному реченні?
§ З якою метою складносурядні речення вживаються у текстах наукового і офіційно-ділового стилів?
§ Чому сприяє їх уживання у текстах художнього стилю?
§ Розкажіть про явище синонімії у складносурядному реченні.
Слайд №5
Гіпотеза:
Складносурядне речення має більші можливості ( порівняно з простими реченнями) для вираження різних синтаксичних відношень, тому їх широко використовують у текстах книжних стилів: художньому, офіційно-діловому, публіцистичному, науковому.
Слайд №6
Приклади складносурядних речень:
§ Більш нагріті тіла віддають тепло, остигаючи при цьому, а менш нагріті тіла отримують його і нагріваються. (Із підручника) – науковий стиль.
§ Гойдає вогку черемшину весни всевладная рука, і серце пісню солов′їну на поєдинок виклика. (М. Рильський) – художній стиль.
§ Ми збирали з сином жолуді дубові, // і про день майбутній я казав синкові, // і пливли багрові хмари в вишині, // і співала осінь весняні пісні /// (М.Рильський).
§ Слайд №7
Явище синонімії у складносурядному реченні:
§ 1) Розтанула зоря досвітня, і росою вкрилися поля. – Складносурядне речення
§ 2) Розтанула зоря досвітня й росою вкрила поля. – Просте речення з однорідними присудками
§ 3) Розтанула зоря досвітня – росою вкрилися поля. – Безсполучникове речення
§ 4) Коли розтанула зоря досвітня, росою вкрилися поля. – Складнопідрядне речення
Слайд №8
Висновок:
Як бачимо, складносурядні речення не лише більш повно виражають смислові відношення між простими реченнями, а й є засобом милозвучності, образності. чуттєвості.
Учитель:
Оскільки стилістичну роль складносурядних речень ми з’ясовували на минулому
уроці і домашнє завдання ви отримали відповідно до теми, вважаю доцільним перевірити його саме зараз.
Б. Перевірка домашнього завдання (кілька учнів зачитують свої твори-мініатюри на тему: «Мадонни ХХІ століття», вказують на ССР та їх стилістичну роль).
Учитель: Отже, ми ще раз переконалися у тому, що складносурядні речення є засобом вираження милозвучності, образності, чуттєвості і т.п.
5. Робота п’ятої групи будла не менш цікавою. Про це говорить навіть їх назва «Видавництво «Криниця знань». Кожен учасник цієї групи отримав індивідуальне завдання, а всі разом вони мали випустити примірник навчального посібника. Із результатом виконання цього завдання і дамо зараз їм можливість нас познайомити.
Учні показують примірник посібника і знайомлять із його будовою, розділами, ілюстраціями та інше (див. розділ )
Оцінювання
IV. Підсумки уроку. Слово вчителя
Ось і закінчили ми з вами таку важку і тривалу роботу над проектом. Я глибоко переконана, що всім дуже приємно бачити його результат – цей посібничок. Чи допоміг він вам в оволодінні знаннями з теми «Складносурядне речення», ми переконаємося на наступному уроці під час контрольної роботи. Кожен із вас на диску має електронний примірник посібника, тож успіхів вам в оволодінні темою.
А зараз давайте познайомимося з оцінками. Учні, які протягом уроку отримали бали за три-чотири види робіт (оцінки краще виставлюти протягом усього уроку), виведіть середній бал і назвіть його нам. Інші, якщо також бажають отримати оцінки, здайте робочі зошити.
Проте хочу зазначити, що головна оцінка – попереду, це оцінка користувачів посібника. Я думаю, ми незабаром її почуємо.
Домашнє завдання. У новому посібнику повторити §1-5,написати стислий переказ із творчим завданням, доповнивши його описом зовнішності своєї мами, використовуючи різні види (за смисловими відношеннями) складносурядних речень
З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. У тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері у своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням утверджують у нас кращі риси людяності й добра. Закривають грудьми, навіть ціною власного життя від усього лихого. Та не можуть матері захистити своїх дітей од війни, коли вона палить рідну землю, одривають від серця юних синів і посилають захищати Вітчизну.
Матері... Усе життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Так і стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли їх не стає. Стоять і дивляться. І бажають нам добра й щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб діти їхні жили гідно серед людей і творили добро на землі. Вони мудро й терпеливо зносять те, що їх витісняють із синівських і доччиних сердець обранці й обраниці, спочатку кохані, потім дружини й чоловіки. Аби тільки щасливо жилось їхнім дітям. (164 слова)
За О. Сизоненком.
Учитель:
А ще я хочу, щоб ми з вами зробили висновок: для чого ж приходить у світ жінка, яке її призначення?
Висновок одного учня: Жінка приходить у світ, щоб давати життя, виховувати дитину, забезпечити її майбутнє. Часто для виконання цього призначення жінці доводиться жертвувати собою, своїм життям, навіть пережити людський осуд, як це, наприклад, сталося із героїнями творів Т.Шевченка.
Учитель:
Мати-берегиня
Проста й велична, ніжна і ласкава,
Тримаєш рід слов'янський на плечах.
Ти - оберегу древнього Купава,
Ти - пісня солов'їна на вустах!
О жінко, сестро, вірная дружино,
В тобі злилось кохання на віки.
Ти вмієш так любити горобино,
Що проростають в полі васильки!
Ти вмієш ждать, терпіти, виглядати,
Ростить дітей і відправлять в світи,
А так любить — це може тільки Мати,
Бо совість чиста, відданість - це ти.
Ти - Берегиня вогнища святого,
Що є величного на світі - все в тобі.
І не знайти більш рідного, близького,
Злилася в радості, печалі і журбі.
Тобі, Посестро-Мати, вічна слава!
Тримай і далі хатні всі кути!
О мудра Роксолано величава,
Ти крізь віки усім завжди світи!
Зінаїда Бебешко
Урок № 6
Тема. Контрольна робота з теми «Складносурядне речення».
Мета уроку: перевірити рівень знань учнів з теми «Складносурядне речення», формувати уміння самоперевірки, самооцінки, скеровувати творчі здібності, виховувати повагу до жінки, до матері.
Тип уроку: урок контролю знань.
Хід уроку
І Оголошення теми, мети і завдань уроку.
ІІ Виконання тестових завдань.
Рівень 1
1. Складносурядні речення – це речення у яких:
а) одне просте речення за змістом граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова;
б) прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядним сполучником;
в) три головні члени.
2. Між частинами складносурядного речення кома не ставиться, якщо:
а) у простих реченнях, які входять у складносурядне, говориться про швидку зміну подій, явищ;
б) друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення;
в) у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень.
3. У якому рядку всі слова – сполучники сурядності?
а) але, а, та, чи … чи, і, й;
б) через те що, бо, тому що;
в) зате, як, наче, ніби, хто.
4. Виділіть складносурядне речення:
а) У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим (Т.Шевченко).
б) Мати з Нимидорою порались у хаті,
готували вечерю (І.Нечуй - Левицький).
в) Тепер Катерина Білокур її (бджолу) побачила, і рука її завмерла … ( В.Яворівський).
5. У якому з поданих речень сполучник і з’єднує частини складносурядного речення?
а) До таких легендарних постатей і належить постать Марусі Чурай ( М.Стель-мах).
б) Вона (Оксана Петрусенко) прийшла на сцену сімнадцятирічною дівчинкою, і її школою стали провінційні драматичні та музичні театри (В.Туркевич).
в) Лише подеколи Лесю огортала туга через важкий хворобливий стан і розлуку з ровесниками – товаришами… ( В.Святовець).
6. Знайдіть складносурядне речення, у якому прості поєднуються протиставним сполучником:
а) Хомиха сиділа на порозі, поглядала на битий шлях та пильнувала над робо-
тою (І.Нечуй-Левицький).
б) Остап із Соломією сіли під вербою, але їм не говорилось (М.Коцюбинський).
в) І почала Ольга потім княжити на своїй землі вже не як жінка, а як сильний і вольовий муж ( Г.Шаров).
7. Яке з поданих складносурядних речень має спільний другорядний член?
а) Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над водою, в гущавині дикого терника на камені (С.Васильченко).
б) Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т.Шевченко).
в) А вдень знов у хаті повно люду і Марія перелякана й голодна у запічку (У.Самчук).
8. Виділіть складносурядне речення, у якому прості поєднуються розділовими сполучниками:
а) Оксана Петрусенко прожила лише сорок років, але її ім’я, її творчість назавжди залишаться з нами (В.Туркевич).
б) Чи блищить ріка глибока,
Чи шумить під вітром сад,
Чи рум’янить вітер щоки
у колгоспівських дівчат (В.Сосюра).
в) А мати хоче научати, так соловейко не дає (Т.Шевченко).
9. Якій схемі відповідає подане речення?
Люди добрі і розумні
Добре її знали,
А все-таки покриткою
І відьмою звали (Т.Шевченко).
а) [ ], і [ ].
б) [ ], а [ ], [ ]
в) [ ], а [ ].
10. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?
а) Можна вибрать друга, і по духу брата, та не можна рідну матір вибира-
ти (В.Симоненко).
б) Посадила стара мати три ясени в полі, а невістка посадила високу топо-
лю (Т.Шевченко).
в) Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за ві-кном (В.Сосюра).
11. Виділіть складносурядне речення, у якому його компоненти зіставляються:
а) Опухла дитина – голодная мре, а мати пшеницю на панщині жне (Т.Шевченко).
б) Мати голівку миє – пригладжує, а мачуха миє – прискубує (народна творчість).
в) Інша мачуха здержує руку над пасинком, а Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином (Панас Мирний).
12. Виділіть складносурядне речення, частини якого – односкладні речення:
а) Жах у її очах змінився подивом, а подив – радістю (Ю.Мушкетик).
б) Марія лежить на постелі, а Корній вештається по хаті (У.Самчук).
в) Заховаюсь, дитя моє,
Сама під водою,
А ти гріх мій спокутуєш
В людях сиротою, безбатченком!
Т.Шевченко.
Рівень ІІ
1. Укажіть правильні твердження:
а) у складносурядному реченні прості речення синтаксично рівноправні;
б) у складносурядному реченні між простими реченнями завжди ставиться кома;
в) у складносурядному реченні вживаються сполучники як, щоб, коли, де і т.д.;
г) у складносурядному реченні в окремих випадках ставиться тире.
2. Укажіть речення із однорідними присудками:
а) Марія лежала навзнак, дивилася у морок, у безмежну пітьму і починала поволі передивлятись розгорнену Гнатом книгу свого життя (У.Самчук).
б) І враз вона (Маруся Богуславка) згадала далекий рідний край, і знову став він, як і колись, близьким (Р.Завадович).
в) Загадкові звірі художниці Марії Приймаченко завжди мають свою земну першооснову, і поштовхом до їх народження часом стають реалії сьогоднішнього дня (із журналу).
г) Від пекучих і тривожних роздумів над проблемами сьогодення Ліна Костенко нерідко переходить до історичної тематики ( А.Ткаченко).
3. Яка із схем відповідає поданому реченню?
Марія хреститься також, і в її очах миттю з’являється образ з білими на загорілому лиці зубами, синіми очима й русявим кучером (У.Самчук).
а) [ ], і [ ] в) [ ], і [ ], й [ ]
б) [ ], і [ ], [ ], й [ ] г) [ ] і [ ].
4. Укажіть складносурядні речення, частини якого – неповні речення:
а) Боялась мати показатись невістці на очі, сиділа в сінях, а потім у хлів переселилась, але й це не заспокоїло жорстоку невістку (народна легенда).
б) У сови погані совенята, а все їй вони найкращі (народна творчість).
в) Жах у її очах змінився подивом, а подив – радістю (Ю.Мушкетик).
г) Так за три дні Лесею було написано драматичну поему «Бояриня», а за одинадцять – дванадцять днів – драму-феєрію «Лісова пісня» ( В.Святовець).
5. Визначте, у якому складносурядному реченні замість коми краще вжити тире:
а) Він (Василь Симоненко) тяжко хворів, але хворобу свою приховував навіть від рідної матері (М.Сом).
б) Згідно з переказами, Грицько Бобренко, повернувшись із походу, зрадив Марусю, і вона його отруїла ( М.Стельмах).
в) Дівчинка вмить зривається з місця, і вже вона біжить через город… (Є.Гуцало).
г) Марія співає, а голос її плаче (У.Самчук).
6. Яке складносурядне речення змальовує явища, що чергуються?
а) То її руки перебирали зовсім новий одяг, недавно пошитий чи куплений, то вже між її темних пальців текли разки старовинного намиста (Є.Гуцало).
б) Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (А.Головко).
в) А мати хоче научати, так соловейко не дає (Т.Шевченко).
г) Микола жне поперед неї (Нимидори), а вона поспішає за ним, та ніяк не дожене його (І.Нечуй-Левицький).
7. Укажіть правильну характеристику речення:
Другі в плахтах та запасках, голови шовковими хустками повив’язують, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
а) Речення складне, сполучникове, складносурядне, складається із 2 простих, з’єднаних протиставним сполучником а, що виражає протиставлення. [ ], [ ] – протистав.
б) Речення складне, сполучникове, складносурядне, складається із 2 простих, з’єднаних сполучником а, що виражає зіставлення.
[ ], а [ ] – зіставлення.
в) Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складносурядне, складається із 2 простих, з’єднаних сурядним протиставним сполучником а, який виражає протиставлення
[ ], а [ ] – протиставлення явищ
г) Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, ускладнене однорідними членами, з’єднаними протиставним сполучником а
[ , а ].
8. Яку інтонацію слід використати у такому реченні:
До людей по розум, а до матері по серце (народна творчість).
а) інтонацію підсилення;
б) градаційну;
в) перелічувальну;
г) протиставну.
9. У даному реченні кома не ставиться, тому що:
У неї тоді блищали очі і червоніли щоки (О.Довженко).
а) сурядні частини мають спільний другорядний член;
б) це речення з однорідними присудками, з’єднаними неповторюваним сполучником і;
в) обидві сурядні частини еквівалентні;
г) це просте речення з однорідними підметами, з’єднаними неповторюваним сполучником і.
10. Напишіть, які ви знаєте повторювані сполучники, в яких типах складносурядних речень вони вживаються. Наведіть приклад складносурядного речення із повторюваними сполучниками.
Рівень ІІІ
1. Установіть відповідність між реченням і його характеристикою. Наведіть власний приклад складносурядного речення.
1. Марія зів’яла, і ноги відмовлялись тримати. 2. Марія зібрала скалки образа, заліпила ранене місце стіни і заставила похапцем іншим образом. 3.Марії робиться страшно, і вона починає плакати. 4. Очі бачили, але серце її (Марії) бачить ще біль-
ше (У.Самчук).
А – просте із однорідними присудками;
Б – складносурядне, протист.;
В – складносурядне, одночасн.;
Г – складносурядне, причинно-наслідков.
2. Визначте вид сполучників сурядності у кожному реченні. Заповніть відповідні клітинки у табличці. Наведіть приклад складносурядного речення із розділовими сполучниками.
1. Мар’яна замріяно співає, і все навколо немовби прислухається (Ю.Мушкетик). 2. Кров текла з неї (ведмедиці), та, незважаючи на біль, вона кинулась на Мирославу (І.Франко). 3. Три віки пісні Марусі Чурай ходять по нашій землі, й три віки любові вже подарувала дівчина людям (М.Стельмах). 4. Чи блищить ріка глибока, чи шумить під вітром сад, чи рум’янить вітер щоки у колгоспівських дівчат (В.Сосюра).
А – розділові
Б – єднальні
В – протиставні
3. Якого розділового знака не вистачає у кожному із речень? Укажіть це в табличці. Наведіть приклад складносурядного речення, у якому вживається тире.
1. А на подвір’ї старої Баглаїхи чути веселощі і солов’ї тьохкають по-весняному, сезонові наперекір (О.Гончар). 2. Соломії жаль стало змарнованого життя і вона заплакала (М.Коцюбинський). 3. Ми завжди з великим теплом будемо згадувати найрідніших, найдорожчих нам людей – батька і матір і прийде час подяки їм за турботу, ніжність, за корисні поради (із журналу).
А – кома
Б – крапка з комою
В – тире
4. Укажіть, яка схема відповідає кожному з наведених речень. Наведіть приклад складносурядного речення мішаного типу.
1. О, скільки є на світі матерів, і кожна мати свята (Д.Павличко). 2. Війни переполовинили їхніх синів, а журба забрала дружину на цвинтар, і найбільшою втіхою Корнієві на старість стали дзвони та онуки. (М.Стельмах). 3. І на землі не стало ще одної жниці, а на небі зажевріла ще одна зірка (М.Стельмах).
А – [ ], а [ ].
Б – [ ], і [ ].
В – [ ], а [ ], і [ ].
5. Знайдіть другу частину кожного речення, вставте потрібний сполучник. Заповніть таблицю. Складіть речення із протиставним сполучником.
1. Схилила головоньку на білую ручку… 2. Смутна прийшла Маруся додому … 3. Маруся у великодню суботу сама учинила паску, положила туди яєчок, імбирю, бібків, глапрану …(Г.Квітка-Основ’яненко).
А – тільки не об тім.
Б – слізоньки з очиць так і капотять!
В – спеклася паска і висока, і жовта …
№ початку речення
|
1
|
2
|
3
|
Сполучник
|
|
|
|
Друга частина
|
|
|
|
6. Текст і завдання до нього (розділові знаки опущено)
(1) Марія мовчить, часом заплаче і не знає, що вперед, сльози чи носа підтирати. (2) Грають колдовку, і Дмитро ніколи не візьме Марії «колдувати». (3) Все інших, все не Марію. (4) Прикро й боляче, інші: «Чекай, Чекай! Як скажу мамі – побачиш!... » (5) Марія ж не каже чекай, чекай. Що з того? (6) Піде над річку, порюмсає – і знову добре. (7) Знов біжить і верещить. (8) Знову гурт, знов Марія добивається своїх прав. (9) Порепані ноженята тупотять, а голос на друге село чути (У.Самчук).
А Укажіть складносурядні речення.
Б Укажіть складносурядне речення, між частинами якого ставиться тире.
В Укажіть складносурядні протиставні речення.
 Речення
Завдання
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
А
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
